На лекцію про Бандеру просять приходити з посвідченнями особи

Лекція німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе перенесена з Могилянки в інше місце. На всі лекції просять приходити із посвідченням особи. Кількість місць обмежена.

Про це повідомляє Фонд Бьолля.

Публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." відбудеться 29 лютого о 17:30 в актовій залі Київської Торгово-промислової палати, що на вул. Б. Хмельницького, 55.

Оновлена програма лекцій Ґжеґожа Россолінського-Лібе в Києві виглядає так:

29.02, 17:30 – публічна лекція "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." в актовій залі Київської Торгово-промислової палати (українською мовою, Київ, вул. Б. Хмельницького, 55)

01.03, 18:30 – лекція у Посольстві Федеративної Республіки Німеччина "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." (німецькою мовою з синхронним перекладом українською, Київ, вул. Б. Хмельницького, 25)

У зв’язку з отриманням багатьох заявок та браком місць організатори будуть змушені обмежити кількість людей, що зможуть взяти участь у заходах 29 лютого та 1 березня та просять учасників мати з собою посвідчення особи.

Виключне право на фото- та відеозйомку лекцій 29 лютого та 1 березня матимуть організатори заходу.

Як повідомлялося, спершу лекція німецького історика "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні" мала відбутися в Центрі візуальної культури НаУКМА.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.