ЛЕКЦІЮ НІМЕЦЬКОГО ІСТОРИКА ПРО БАНДЕРУ СКАСОВАНО (оновлено)

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН і УПА у Дніпропетровську не відбудуться. Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

"Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, - сказав Савін. - На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА".

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: "серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми", а також в "українофобії" німецького історика.

"У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, - зазначив Савін. - І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума", пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни".

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії "ВО "Свобода", які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

"Чи справді це були представники цієї партії - невідомо, - підкреслив Савін. - Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе".

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Пізніше Фонд Бьолля оприлюднив заяву щодо відміни лекцій Россолінського-Лібе, де називає ситуацію "придушенням академічних свобод". В загальних рисах заява повторює коментар Кирила Савіна для ІП - повністю її можна прочитати тут.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." і "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ж скасували лекцію, заплановану на 29 лютого у Торгово-промисловій палаті. Наразі залишилася тільки одна лекція - 1 березня. На неї просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: "Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами".

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.

Антон Дробович: "Пам'ять — це поле для справедливості"

Публічне інтерв’ю з головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Володимир Кубійович. На карту поставлено все…

Те, що Володимир Кубійович, визначний український географ, енциклопедист, громадсько-політичний діяч, став об'єктом уїдливих викривальних памфлетів Ярослава Галана, уже свідчить про особливу прискіпливу увагу до нього нквс/мдб як до затятого "українського буржуазного націоналіста". Але не лише памфлети і статті в "Радянській Україні", "Вістях з України" та інших газетах були головними знаряддями радянських спецслужб і комуністичної пропаганди проти українського науковця.