ЛЕКЦІЮ НІМЕЦЬКОГО ІСТОРИКА ПРО БАНДЕРУ СКАСОВАНО (оновлено)

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН і УПА у Дніпропетровську не відбудуться. Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

"Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, - сказав Савін. - На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА".

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: "серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми", а також в "українофобії" німецького історика.

"У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, - зазначив Савін. - І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума", пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни".

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії "ВО "Свобода", які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

"Чи справді це були представники цієї партії - невідомо, - підкреслив Савін. - Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе".

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Пізніше Фонд Бьолля оприлюднив заяву щодо відміни лекцій Россолінського-Лібе, де називає ситуацію "придушенням академічних свобод". В загальних рисах заява повторює коментар Кирила Савіна для ІП - повністю її можна прочитати тут.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." і "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ж скасували лекцію, заплановану на 29 лютого у Торгово-промисловій палаті. Наразі залишилася тільки одна лекція - 1 березня. На неї просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: "Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами".

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".