"Вікіпедія" і Спілка краєзнавців підпишуть меморандум про співпрацю

29 лютого в Інституті історії НАНУ відбудеться засідання президії правління Національної спілки краєзнавців України. На заході буде підписано меморандум про співпрацю між Національною спілкою краєзнавців України та громадською організацією "Вікімедіа Україна".

 

Меморандум передбачає взаємодію дослідників рідного краю і редакторів української Вікіпедії у проектах: "Населені пункти України", "Вікіекспедиції", "Вікі любить пам'ятки" та інших. А також проведення вишколів, залучення науковців, музейних працівників та викладачів до редагування статей української Вікіпедії.

Національна спілка краєзнавців України – створена 1990 в Києві як громадська організація – правонаступниця Українського комітету краєзнавства, що діяв у 1925 – 1933. Нині – це національна всеукраїнська творча спілка, яку з часу її створення і до 2011 очолював академік НАН України Петро Тронько.

Громадська організація "Вікімедіа Україна" є регіональним відділенням фонду "Вікімедіа", який опікується розвитком Вікіпедії та низки інших вікі-проектів. Вікіпедія є волонтерським проектом, тому він потребує підтримки для реалізації ідей, пов’язаних з поширенням вільних знань.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.