Названо кількість загиблих внаслідок громадянської війни в Боснії

Громадянська війна в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках забрала життя близько 98 000 осіб. Серед 55% були військовослужбовці протиборчих армій, а 45% - цивільне населення.

Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на боснійську агенцію СРНА і директора архівного центру Боснії (ІДЦ) Мірсада Токача.

За його словами, серед жертв війни - 65 000 мусульман (або босняків, як їх називають в БіГ), 24,9 тисячі сербів, 7,7 тисячі хорватів і близько 500 осіб інших національностей.

Токач додав, що ці цифри не остаточні, оскільки ІДЦ продовжує роботу з визначення точного числа жертв війни.

Однак глава ІДЦ зазначив, що загальна кількість загиблих навряд чи перевищить цифру в 100 тисяч, причому в неї увійдуть і мешканці БіГ, вбиті в ході громадянської війни в інших регіонах колишньої Югославії - в Хорватії і Словенії.

Найбільша кількість загиблих - 13,756 людей - зафіксована в Сараєво.

"В нашій роботі ми зіштовхнулися із серйозними проблемами, які належать до числа жертв, так як багато хто використовує необгрунтовані дані про їх кількість, - додав Токач. - Як ніби є якесь змагання: хто оголосить більше число загиблих і тим самим підтвердить, що масштаб злочину був більше. А це - абсурд".

Українці і поляки сваряться через кількість жертв УПА

ІДЦ було засновано у квітні 2004 року, він вважається незалежною і некомерційною організацією.

Боснія і Герцеговина оголосила в 1992 році про вихід зі складу Югославії, після чого в республіці почалася війна з участю боснійських мусульман, сербів і хорватів, яка тривала до 1995 року. На момент початку конфлікту населення країни перевищувало чотири мільйони чоловік.

Після закінчення конфлікту в БіГ сотні людей, головним чином боснійські серби, стали фігурантами справ про військові злочини.

Читайте також про українських миротворців у Сараєво під час війни в Боснії

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.