РПЦ канонізувала німецького антифашиста

Російська православна церква зарахувала до лику святих активіста антифашистської організації "Біла троянда" Олександра Шмореля, який загинув від рук нацистів у липні 1943 року.

Про це повідомляє ТСН.

Слід зазначити, що Шморель став першим новомучеником, якого прославили після відновлення канонічного спілкування Московського патріархату і Російської православної церкви за кордоном.

Діяч антифашистського руху був канонізований як місцевошанований святий Берлінсько-германської єпархії РПЦ за кордоном. Як повідомляється, церемонія канонізації відбулася 4-5 лютого в Мюнхенському соборі. Її очолив архієпископ Берлінський і Німецький Марк.

Шморель був сином німця, який переїхав до Росії в XIX столітті. Його мати була дочкою православного священика, тому дитину хрестили в православній церкві.

У 1921 році родина вирішила повернутися до Німеччини і переїхала в Мюнхен. У Німеччині Шморель став прихожанином російського православного храму.

У 1937 році його призвали на службу у вермахт. На початку Другої Світової війни його відправили на фронт у якості військового лікаря. Після повернення з фронту в 1942 році Шморель став одним з організаторів антифашистського руху "Біла троянда" і почав поширювати антигітлерівські листівки.

В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В 1943 році Шмореля разом з соратниками викрили і стратили на гільйотині.

Нагадаємо, у 2002 році УПЦ МП канонізувала як місцевошанованого святого Амфілохія Почаївського, який, серед іншого, допомагав підпіллю УПА.

У 1999 році Папа Римський проголосив блаженним священника УГКЦ Омеляна Ковча, який під час нацистської окупації рятував євреїв і зрештою загинув у концтаборі Майданек.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.