59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом

Більшість українців переконані в тому, що Голодомор в Україні в 1932-1933 роках був геноцидом українського народу. Так вважає і значна частина виборців КПУ і Партії регіонів.

Про це свідчить опитування, проведене соціологічною групою "Рейтинг" у лютому цього року, повідомляє "ЛігаБізнесІнформ".

За даними соціологів, 59% опитаних громадян погодилися з твердженням, що Голодомор був геноцидом українського народу. Не погодилися - 26%. Не визначилися - 16%.

Соціологи звернули увагу на коливання громадської думки щодо цього питання. Так, в березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, в січні 2011 року їх кількість зменшилася до 53%, а в квітні 2011 року знову зросла до 58%.

Теза про геноцид розділяють майже 90% жителів заходу, більше 70% - півночі та центру, а також близько 40% - сходу і півдня України. Теза розділяють майже 40% прихильників Партії регіонів і КПУ.

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в областях України та АР Крим. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Аналогічне опитування, проведене групою "Рейтинг" у квітні 2011 року, показало ті ж самі результати.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.