В Ізмаїлі хочуть встановити пам'ятник Пушкіну

В Ізмаїлі Одеської області мають намір встановити пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.

Як повідомили кореспонденту агентства "Інтерфакс-Україна" у прес-службі Ізмаїльскої міськради, до мера міста Андрія Абрамченка звернулася ініціативна група з депутатів міськради, істориків-краєзнавців та журналістів, які хочуть встановити пам'ятник поетові.

Ініціатори ідеї запевняють, що найвідоміший російський поет Олександр Пушкін приїжджав у місто на три дні.

Під час обговорення ідеї представники муніципалітету та ініціативної групи ухвалили рішення влаштувати громадське обговорення необхідності створення пам'ятника і можливого місця його встановлення.

Фінансувати установку пам'ятника автори ідеї пропонують за рахунок коштів приватних інвесторів.

Нагадаємо, у липні 2011 року в результаті громадського обговорення жителі Праги відмовилися від встановлення пам'ятнику Пушкіну на площі його імені.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.