Вдова Хонеккера: "Те, що НДР більше не існує - велика трагедія"

Вдова лідера соціалістичної Німеччини Марґо Хонеккер вважає, що люди, які намагалися подолати Берлінський мур, гинули марно. Вона не висловлює жодного розкаяння, називає пенсію в 1500 євро сміхотворною і впевнена, що одного дня НДР відродиться.

Про це вона заявила в інтерв'ю німецькій телекомпанії АРД, повідомляє "Ґардіан".

"Не було жодної необхідності перелазити через Берлінський мур, - сказала Хонеккер. - Як шкода, що вони платили за таку дурість своїми життями".

"Що такого злочинного було в східній Німеччині? - додала вона. - Що злочинного в тому, що люди жили в світі? У тому, що у них була перспектива? У тому, що вони могли заробляти на життя чесним трудом?".

"Те, що Німецької Демократичної республіки більше не існує - трагедія, - заявила Хонеккер журналісту Еріку Фрідлеру, додавши, що хоч і живе вона в Чилі, "але моя голова в Німеччині". При цьому вона мала на увазі не об'єднану ФРН, а "кращу Німеччину" соціалістичних часів.

На питання про те, чому у такому гарному місці для життя, як НДР, у 1989 році відбулася революція, удова Хонеккера заявила, що демонстрантів нацьковували вороги соціалізму: "У НДР теж були вороги. Ось чому в нас була Штазі [секретна поліція - ІП].

1989: Ось як почалося падіння Берлінського муру (ВІДЕО)

За словами журналіста Фрідлера, за кілька днів інтерв'ювання Марґо, яка під час свого 26-річного перебування на посту міністра освіти НДР наказувала кожному вчителю доповідати про всі випадку "ухилу від комуністичної лінії", в нього склалося враження, що удова була і залишається відірваною від реальності.

"Вона не виказує жодного розкаяння і не збирається просити вибачення", - сказав журналіст, додавши, що Хонеккер вважає "сміхотворною" державну пенсію в 1500 євро, яку їй щомісяця виплачує Німеччина.

Наостанок удова висловила переконання, що соціалістична Німеччина ще отримає свій шанс: "Ми посіяли зерно, яке одного дня ще дасть свої плоди. Ми просто не встигли реалізувати наші плани".

Нагадаємо, близько 5 тисяч людей вдалося перебратися через берлінську стіну, яка стояла з 1961-го по 1989 рік. При цьому 136 осіб, які намагалися потрапити в ФРН, були застрелені співробітниками прикордонної служби НДР.

Убивця Бандери втік на Захід у ніч, коли будували Берлінський мур

У 1991 році Марґо та Ерік Хонеккер утекли в СРСР, щоб уникнути кримінального переслідування в ФРН, однак після розпаду Радянського Союзу Хонеккера вислали з країни.

З 1992 року Марґо Хонеккер проживає у столиці Чилі Сантьяго. Її чоловік помер там у 1994-му від раку.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.