ТОРІШНІ ПРОВОКАТОРИ ЗНОВУ ПОЇДУТЬ ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРАПОРОМ

У Севастополі стартував автопробіг містами України, Росії та Білорусі. 9 травня він має привезти до Москви величезну копію "прапора Перемоги". Серед організаторів - "Русское единство" і Колесніченко. Торік подібний захід закінчився бійками і стріляниною.

Про це повідомляє ВВС.

Перед стартом автопробігу червоний прапор презентували на головній площі Севастополя біля меморіалу на честь захисників міста.

"Ми не просто їдемо трьома країнами. Наша мета показати, що, незважаючи на розпад СРСР, у людей залишилося бажання об'єднати наші народи, - сказав один з організаторів акції Дмитро Полонський. - Тема Великої Вітчизняної війни – це поки що єдина тема, яка всіх нас об'єднує".

Ініціатором автопробігу виступив Кримський політичний рух "Русcкое единство". За даними організаторів акції, проект підтримала Держдума Росії, Федеральна агенція "Росспівробітництво", партія "Русский блок" та союз ветеранів всіх війн "Бойове братерство".

На підтримку акції висловився і член фракції Партії Регіонів у ВР Вадим Колесніченко.

"Учасники автопробігу будуть розгортати великий Прапор перемоги, на якому ветерани, зустрічаючи учасників акції, будуть розписуватись, - , - сказав Колесніченко. - Прапор буде піднято у Москві. А для того, щоб не було тих неподобств, що рік тому мали місце у Львові, буде проведено велику активну роз'яснювальну роботу".

Як має виглядати Прапор перемоги. ФОТО

Протягом 35 діб учасники автопробігу мають подолати 16 тисяч кілометрів, відвідуючи серед інших населені пункти Чеченської республіки, Північної Осетії, Дагестану, Придністров’я, а також багатьох областей Росії та України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одними з організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій "прапору Перемоги".

При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

У червні 2011-го Конституційний суд визнав незаконним використання червоного прапора нарівні з державним стягом України.

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.