Норвегія дала 500 тисяч євро на львівське "Пирогово"

Норвегія виділила більше 0,5 мільйона євро на проект ЮНЕСКО з благоустрою Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" у Львові.

Про це повідомляє УНІАН.

На думку ЮНЕСКО, на тлі зростаючого безробіття, втрати національних традицій, погіршення якості шкільної освіти музей може зіграти найважливішу роль у справі збереження культурно-історичної спадщини, просвітництва та освіти.

Проект передбачає, що, спираючись на аналогічний досвід з відновлення Етнографічного музею під відкритим небом у Тбілісі (Грузія), ЮНЕСКО разом з міською радою Львова приступили до першої фази проекту, у рамках якої будуть вжиті заходи щодо поліпшення стану архітектурних споруд, колекцій, а також заходи з освіти населення.

Львівський музей народної архітектури та побуту, відомий як “Шевченківський гай”, займає майже 60 гектарів і включає 124 об`єкти, у тому числі житлові будинки та церкви, привезені з різних районів України.

Як повідомлялося, у серпні 2011 року Кабінет Міністрів виділив Міністерству культури 48,6 млн гривень на ремонт пам`ятників, музеїв та закладів культури.

У вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".