Секретарку Бульби-Боровця взяли під соціальну опіку

Рівненська Духовна семінарія УПЦ КП взяла під опіку колишню секретарку засновника УПА "Поліська Січ" Тараса Бульби-Боровця Галину Кухарчук.

Про це повідомляє громадська ініціатива "Поліська Січ".

Внаслідок пережитого в сталінських таборах пані Галина під старість утратила зір. Зараз Галина Кухарчук проживає в Рівному. Державна соціальна служба не займається ветераном, тому цей обов'язок взяли на себе представники Рівненської Духовної семінарії.

 Галина Кухарчук в молодості

Семінаристи не лише провідують пані Галину, а й приносять їй гарячі страви з семінарської трапези та прибирають в її помешкані.

Більше про героїчну і складну долю Галини Кухарчук можна дізнатись, переглянувши її відеоспогади.

 

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981 року в лікарні у Нью-Йорку.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.