Секретарку Бульби-Боровця взяли під соціальну опіку

Рівненська Духовна семінарія УПЦ КП взяла під опіку колишню секретарку засновника УПА "Поліська Січ" Тараса Бульби-Боровця Галину Кухарчук.

Про це повідомляє громадська ініціатива "Поліська Січ".

Внаслідок пережитого в сталінських таборах пані Галина під старість утратила зір. Зараз Галина Кухарчук проживає в Рівному. Державна соціальна служба не займається ветераном, тому цей обов'язок взяли на себе представники Рівненської Духовної семінарії.

 Галина Кухарчук в молодості

Семінаристи не лише провідують пані Галину, а й приносять їй гарячі страви з семінарської трапези та прибирають в її помешкані.

Більше про героїчну і складну долю Галини Кухарчук можна дізнатись, переглянувши її відеоспогади.

 

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981 року в лікарні у Нью-Йорку.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.