Українців об'єднують Шевченко, Хмельницький і Леся Українка

Найвидатнішими українцями всіх часів вважаються Тарас Шевченко, Леся Українка та Богдан Хмельницький. Також у першій десятці - Грушевський, Франко, Мазепа та інші портрети з гривневих купюр. Компанію їм складають Бандера і Кличко.

Про це повідомляє соціологічна група "Рейтинг".

Соціологи представили спеціальний проект "Народний ТОП", який складатиметься з серії досліджень визначення кращих з кращих.

У травні група провела дослідження "Видатні українці всіх часів".

Згідно з результатами дослідження, абсолютна більшість опитаних назвали серед найбільш видатних українців всіх часів Тараса Шевченка (58,7%). Доповнюють трійку лідерів Леся Українка (22,5%) та Богдан Хмельницький (20,1%).

Також до першої десятки також увійшли Iван Франко (12,7%), Вiталiй Кличко (10,8%), Михайло Грушевський (7,7%), Григорiй Сковорода (5,7%), Iван Мазепа (5,6%), Степан Бандера (4,3%) та Ярослав Мудрий (3,8%).

Другу десятку сформували Микола Амосов (3,7%), В'ячеслав Чорновiл (3,5%), Андрiй Шевченко (3%), Юлiя Тимошенко (2,8%), Володимир Кличко (2,8%), Микола Гоголь (2,4%), Сергiй Корольов (2,1%), Софiя Ротару (1,9%), Борис Патон (1,8%) та Сергiй Бубка (1,6%).

Третю десятку сформували Михайло Коцюбинський (1,6%), Лiна Костенко 1,4%), Володимир Великий (1,4%), одразу три президенти сучасної України: Вiктор Янукович (1,4%), Леонiд Кучма (1,1%) та Леонiд Кравчук (1,1%), крім того Олександр Довженко (1,1%), Валерiй Лобановський (1,1%), Богдан Ступка (0,9%) та Павло Тичина (0,9%).

 Вісім із десяти найвидатніших українців представлені на грошових купюрах

Також до 50 кращих (з результатом 0,5-0,8%) увійшли Володимир Щербицький, Iван Скоропадський, Сидiр Ковпак, Тарас Бульба, Iван Котляревський, Яна Клочкова, Княгиня Ольга, Олег Блохiн, Петро Симоненко, Данило Галицький, Петро Сагайдачний, Василь Стус, Пилип Орлик, Нестор Махно, Володимир Винниченко, Роман Шухевич, Лiлiя Подкопаєва, Володимир Вернадський, Вiктор Ющенко, Iван Кожедуб, Микола Пирогов, Андрiй Шептицький.

Всього опитаними були названі 224 людини. Разом з тим близько 15% опитаних не змогли назвати (згадати) жодного видатного українця, найбільше таких виявилось на Донбасі (27%), найменше – в Центрі (9%).

Постать Тараса Шевченка однаково визнається у всіх вікових групах, як в селах, так і містах. Найчастіше називався на Заході, частіше серед жінок.

Лесю Українку частіше називали в селах, на Заході, Півночі та Сході, частіше серед жінок.  

Богдана Хмельницького частіше називали в містах, частіше чоловіки. Його постать більше визнається мешканцями Центральної, Північної та Східної України, найменше – на Заході.

Михайла Грушевського, Григорiя Сковороду та Івана Мазепу частіше називали в містах. Переважно це люди середнього та старшого віку.

Степана Бандеру називали переважно на Заході України, де він входить в п’ятірку найбільш видатних українців всіх часів.

Також на Заході відносно частіше називався В'ячеслав Чорновіл. В Центрі – Юлія Тимошенко; на Півдні – Микола Амосов, Сергій Корольов, Микола Гоголь та Михайло Коцюбинський, а також Леонід Кучма та Володимир Кличко; на Сході – Ярослав Мудрий, Володимир Великий, також Софія Ротару та Валерій Лобановський; на Донбасі – Сергій Бубка; на Півночі – Борис Патон та Олександр Довженко.

Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок, люди висловлюють свою думку винятково за допомогою відкритих питань.

Нагадаємо, у вересні 2010 року найбільш видатними співвітчизниками українці називали Шевченка, Франка і Лесю Українку.

Інші дані соціологічних опитувань про історію України дивіться за темою "Соціологія"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.