"Музей однієї вулиці" - на межі закриття через ремонт узвозу

"Музей однієї вулиці" на межі закриття, оскільки він позбавлений єдиного джерела фінансування – коштів відвідувачів, які не мають змоги потрапити у Музей у зв’язку із закриттям проходу на Андріївський узвіз через його реконструкцію.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музей звернувся до нього з проханням допомогти вирішити питання щодо скасування орендної плати на 2012 рік і встановлення її на рівні 1 грн - так, як це передбачено для бюджетних установ.

В музеї повідомили, що єдиним джерелом доходів закладу культури є плата за відвідування музею. Жодних інших доходів музей не має.

До витрат на утримання музею належать: орендна плата, комунальні платежі, плата за електроенергію та послуги зв’язку, заробітна плата та обов’язкові відрахування до фондів соціального страхування. На сьогодні музей не має жодних боргів перед бюджетами міста і держави.

Музей Однієї вулиці, присвячений історії найдавнішої вулиці столиці України – Андріївському узвозу, існує в Києві протягом 20 років. У 2002 році музей став номінантом на звання кращого музею на Європейському Музейному Форумі, де представляв Україну.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.