Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато. ФОТО

В Могилянці підготували інтернет-карту "Київ книжковий". Автори опрацювали путівник 1980 року, згідно з яким у столиці було 80 книгарень. Кожну з них нанесли на карту - разом із описом із радянського путівника і фотографією цього місця в наш час.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори карти.

Під час Олімпійських ігор 1980-го року, які відбувалися в СРСР, у Києві проходили відбіркові футбольні турніри Олімпіади.

Тоді у Києві спеціально видали довідник-путівник “Київ-книжковий”. За даними довідника, в Києві було 80 книгарень.  

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

“У вільний від спортивних змагань та їх перегляду час Вас запрошують книжкові магазини Києва”, - звертається до учасників та гостей Олімпіади-80 довідник путівник “Київ книжковий”, спеціально виданий перед іграми.

 Обкладинка оцифрованого путівника

“У місті функціонує близько 80-ти книгарень, серед яких 20 спеціалізуються у торгівлі за окремими розділами літератури”, - описує книжкові реалії радянського Києва путівник.

Книговидання в УРСР. Скільки українською і скільки російською

Путівник зазначає, що лише на Хрещатику - “улюбленій киянами центральній магістралі” - розташовано 5 книжкових магазинів.

 Сторінка з путівника

В електронному видавництві “Кассіопея”, яке створили випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, підготували електронну карту “Київ книжковий. Від футбольних змагань Олімпіади-1980 до Євро-2012”, на яку нанесли старі радянські книгарні з “Києва книжкового” та сфотографували те, що знаходиться на їх місці зараз.

Київські трамваї. Як було колись і як стало зараз. СЛАЙДИ

Кожен пункт на карті — місце, де колись був книжковий магазин, із його детальним описом з довідника 1980-го та сучасним фото.

Так виглядає електронна карта. На місці згаданого на попередньому скані магазину "Зміна" в Пасажі тепер розташовано магазин одягу

За словами директора видавництва “Кассіопея” Олександра Костюка, над картою працювали четверо людей.

“З часу Олімпіади книгарень у Києві стало непорівняно менше. Ситуацію, на мою думку, мають виправили електронні книжки та популяризація легальних он-лайн книгарень серед українських читачів”, - зазначив Костюк.

Як виглядали київські гастрономи часів застою. ФОТО

На своїй сторінці у Facebook упорядник карти закликає власників архівних фото надсилати фотокартки старих та нових книгарень у столиці.

Подивитися електронну карту книжкових магазинів Києва 1980 року можна тут.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР