Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато. ФОТО

В Могилянці підготували інтернет-карту "Київ книжковий". Автори опрацювали путівник 1980 року, згідно з яким у столиці було 80 книгарень. Кожну з них нанесли на карту - разом із описом із радянського путівника і фотографією цього місця в наш час.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори карти.

Під час Олімпійських ігор 1980-го року, які відбувалися в СРСР, у Києві проходили відбіркові футбольні турніри Олімпіади.

Тоді у Києві спеціально видали довідник-путівник “Київ-книжковий”. За даними довідника, в Києві було 80 книгарень.  

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

“У вільний від спортивних змагань та їх перегляду час Вас запрошують книжкові магазини Києва”, - звертається до учасників та гостей Олімпіади-80 довідник путівник “Київ книжковий”, спеціально виданий перед іграми.

 Обкладинка оцифрованого путівника

“У місті функціонує близько 80-ти книгарень, серед яких 20 спеціалізуються у торгівлі за окремими розділами літератури”, - описує книжкові реалії радянського Києва путівник.

Книговидання в УРСР. Скільки українською і скільки російською

Путівник зазначає, що лише на Хрещатику - “улюбленій киянами центральній магістралі” - розташовано 5 книжкових магазинів.

 Сторінка з путівника

В електронному видавництві “Кассіопея”, яке створили випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, підготували електронну карту “Київ книжковий. Від футбольних змагань Олімпіади-1980 до Євро-2012”, на яку нанесли старі радянські книгарні з “Києва книжкового” та сфотографували те, що знаходиться на їх місці зараз.

Київські трамваї. Як було колись і як стало зараз. СЛАЙДИ

Кожен пункт на карті — місце, де колись був книжковий магазин, із його детальним описом з довідника 1980-го та сучасним фото.

Так виглядає електронна карта. На місці згаданого на попередньому скані магазину "Зміна" в Пасажі тепер розташовано магазин одягу

За словами директора видавництва “Кассіопея” Олександра Костюка, над картою працювали четверо людей.

“З часу Олімпіади книгарень у Києві стало непорівняно менше. Ситуацію, на мою думку, мають виправили електронні книжки та популяризація легальних он-лайн книгарень серед українських читачів”, - зазначив Костюк.

Як виглядали київські гастрономи часів застою. ФОТО

На своїй сторінці у Facebook упорядник карти закликає власників архівних фото надсилати фотокартки старих та нових книгарень у столиці.

Подивитися електронну карту книжкових магазинів Києва 1980 року можна тут.

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.