Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато. ФОТО

В Могилянці підготували інтернет-карту "Київ книжковий". Автори опрацювали путівник 1980 року, згідно з яким у столиці було 80 книгарень. Кожну з них нанесли на карту - разом із описом із радянського путівника і фотографією цього місця в наш час.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори карти.

Під час Олімпійських ігор 1980-го року, які відбувалися в СРСР, у Києві проходили відбіркові футбольні турніри Олімпіади.

Тоді у Києві спеціально видали довідник-путівник “Київ-книжковий”. За даними довідника, в Києві було 80 книгарень.  

1980: закриття Олімпіади в Москві. ВІДЕО

“У вільний від спортивних змагань та їх перегляду час Вас запрошують книжкові магазини Києва”, - звертається до учасників та гостей Олімпіади-80 довідник путівник “Київ книжковий”, спеціально виданий перед іграми.

 Обкладинка оцифрованого путівника

“У місті функціонує близько 80-ти книгарень, серед яких 20 спеціалізуються у торгівлі за окремими розділами літератури”, - описує книжкові реалії радянського Києва путівник.

Книговидання в УРСР. Скільки українською і скільки російською

Путівник зазначає, що лише на Хрещатику - “улюбленій киянами центральній магістралі” - розташовано 5 книжкових магазинів.

 Сторінка з путівника

В електронному видавництві “Кассіопея”, яке створили випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, підготували електронну карту “Київ книжковий. Від футбольних змагань Олімпіади-1980 до Євро-2012”, на яку нанесли старі радянські книгарні з “Києва книжкового” та сфотографували те, що знаходиться на їх місці зараз.

Київські трамваї. Як було колись і як стало зараз. СЛАЙДИ

Кожен пункт на карті — місце, де колись був книжковий магазин, із його детальним описом з довідника 1980-го та сучасним фото.

Так виглядає електронна карта. На місці згаданого на попередньому скані магазину "Зміна" в Пасажі тепер розташовано магазин одягу

За словами директора видавництва “Кассіопея” Олександра Костюка, над картою працювали четверо людей.

“З часу Олімпіади книгарень у Києві стало непорівняно менше. Ситуацію, на мою думку, мають виправили електронні книжки та популяризація легальних он-лайн книгарень серед українських читачів”, - зазначив Костюк.

Як виглядали київські гастрономи часів застою. ФОТО

На своїй сторінці у Facebook упорядник карти закликає власників архівних фото надсилати фотокартки старих та нових книгарень у столиці.

Подивитися електронну карту книжкових магазинів Києва 1980 року можна тут.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.