Дискусія про сталінські репресії в пострадянських архівах. ВІДЕО

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні провело публічну дискусію "Відображення репресій та інших злочинів радянського тоталітарного режиму в пострадянській та західній історіографії й архівній справі".

Під час заходу обговорювалися питання:

- З якими проблемами стикаються дослідники історії репресій в Радянському Союзі на
заході та в країнах колишнього СРСР? Чому існують дві різні парадигми в західній та
пострадянській історіографії цього періоду? В чому вони полягають?

- Проблема відкритості пост-радянських архівів в різних країнах колишнього СРСР:
законодавчі бар’єри, захист приватності та суспільна значущість архівних даних,
знищення архівних матеріалів, проблема джерел, їх інтерпретації та декласифікації

- Парадигма західної історіографії радянської історії та репресій: дуалізм Холодної війти,
ревізіонізм та пост-ревізіонізм

- Цифровий архів Сталіна як приклад співробітництва між західними та пострадянськими
істориками та архівістами.

Головний доповідач: Вадим Стакло, Цифровий архів Сталіна, Єльський університет,
США.

Дискутанти: Сергій Кокін, заступник начальника Архіву СБУ, Каріна Коростеліна, професор університету Джорджа Мейсона (США), Аліна Шпак, історик (Україна).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.