Спецпроект

25 УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ ЗМАГАТИМУТЬСЯ ЗА ГРАНТ У 10 МІЛЬЙОНІВ

31 липня завершився прийом проектних пропозицій від українських музеїв у рамках проекту "Динамічний музей". Свої заявки на участь у проекті надіслали 25 музеї. Вони змагаються за один грант - розміром 10 млн грн.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори проекту з фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Грант призначено на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи. Окрім цього, ще два з тих музеїв, що подали свої пропозиції фонду, отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен - на реалізацію окремих компонентів запропонованих проектів.

Переможця визначить спеціально призначена експертна рада у складі 5 українських та 2 іноземних фахівців.

Зокрема, переможців визначатимуть президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM) Ганс-Мартін Хінц (Берлін) та президент Європейського музейного форуму Михаіл Гнєдовскій (Москва).

Обраний музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, чиїм завданням буде постійне консультування й надання професійної підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту.

Свої пропозиції подавали музеї державної та приватної комунальної форми власності, колекції яких належать до державної частини музейного фонду України.

"Грант призначається на оновлення, підвищення та активізацію ролі музеїв у суспільстві, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Простіше кажучи, на те, аби наші музеї стали активними, динамічними осередками культури, відкритими до своїх відвідувачів, готовими пропонувати різні форми пізнання. Треба не забувати, що музей – це не лише центр збереження знань, а й передачі знань. Ми хочемо побачити нові ідеї, бачити, як музей планує розвиватися впродовж наступних років".

За словами Островської-Лютої, музеям пропонується "думати не лише про прості завдання на кшталт ремонту, а й трохи помріяти про те, яким має бути музей майбутнього і як цей музей має відповідати потребам суспільства, в якому він живе".  

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено не пізніше 2 листопада 2012 року. Проміжне рішення, в рамках якого буде оприлюднено шорт-ліст музеїв-претендентів, буде оголошено до 5 вересня.

У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться оціночні візити в музеї, що були підтримані першим колом експертної ради - з метою оцінки потенціалу музею та його здатності втілити заплановане.

В рамках візиту буде проведено інтерв’ю з ключовими працівниками музею, а також оцінка навичок і досвіду роботи з бюджетом й виконання фінансових вимог.

Нагадаємо, фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року. 

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".