З Москви до Парижу вирушив кінний похід козаків. ФОТО

З Москви до Парижа вирушили учасники кінного походу на честь 200-річчя перемоги у війні проти Наполеонівської Франції 1812 року. Вони проїдуть шість країн і прославлятимуть козацьку звитягу.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на ІТАР-ТАСС.

"Це унікальний захід з культурної та історичної точки зору, - зазначив автор ідеї кінного переходу Павєл Мощалков. - Крім цього, ми підтримуємо унікальну донську породу коней. Адже за часів воєн 1812-1814 років вони входили до складу царської кінноти і демонстрували відмінні результати не тільки в боях, а й в господарстві".

Маршрут походу повторить шлях, який пройшла армія Російської імперії в 1812-1814 рр., – від Москви до Парижа територією шести держав: Росії, Білорусії, Польщі, Литви, Німеччини та Франції.

 Фото: Наталья Колєснікова (epochtimes.ru)

Загін складається з 23 донських козаків, які проїдуть цей шлях на конях донської породи.

Впродовж всього маршруту будуть проходити конференції, круглі столи й семінари історичної та культурологічної спрямованості, а також костюмовані вистави, концерти, виставки "Мобільного музею".

 Відправлення з меморіального парку на Поклонній горі в Москві

Фінальною точкою походу стануть урочисті заходи, які пройдуть у Фонтенбло, де була резиденція Наполеона. Зокрема відбудеться урочистий концерт, а також благодійний аукціон, на якому будуть представлені коні донської породи, які пройшли весь маршрут.

Козаків проводжав військовий аташе Франції в Росії полковник Філіп Деспінуа - оскільки "захід заплановано як марш миру і пам'яті солдатів".

 В 1814 році армія союзників (королівство Прусія, Російська імперія, Австрійська імперія) на чолі з імператором Олександром І увійшла в Париж. Столиця Франції була захоплена неприятелем уперше з XV сторіччя

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

 Імператорська медаль за взяття Парижа. Вручалася з 1826 до 1832 рр.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.