Спецпроект

СПІВРОБІТНИКІВ "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ЗМУШУЮТЬ ПИСАТИ ЗАЯВИ

Нове керівництво Національного заповідника "Софія Київська" проводить масові звільнення співробітників, змушуючи їх писати заяви за власним бажанням або знаходячи надумані причини.

 

Про це на своїй сторінці в Facebook учора, 15 серпня, написала провідний науковий співробітник заповідника Наталія Синкевич, повідомляють Ukranews.

"Реалії наукової дискусії в Україні. Сьогодні мене в буквальному значенні слова змусили написати заяву за власним бажанням у Національному заповіднику "Софія Київська", погрожуючи звільненням за прогул і змушуючи моїх колег писати доповідні, - пише науковець. - Причина - критична стаття на діючого заступника з наукової роботи [Єлизавети Архипової], написана 2 роки тому".

Зі слів Синкевич, за останній місяць у такий спосіб було звільнено п'ять кандидатів і один доктор наук, а саме - доктор історичних наук Надія Нікитенко, кандидат історичних наук Ірина Марголіна, кандидат історичних наук Ірина Преловська, кандидат історичних наук В'ячеслав Корнієнко, провідний науковий співробітник Михайло Нікітенко, головний архітектор Ольга Самойленко.

Причиною кадрової чистки є стара дискусія про час заснування Софії - попереднє керівництво дотримувалося тези про те, що монастир був побудований ще князем Володимиром, у той час як нинішнє - його сином Ярославом.

Ці позиції важливі тим, що лягли в основу багатьох наукових робіт, а відповідно, й наукового авторитету українських істориків, у тому числі й нинішніх керівників заповідника.

Синкевич додала, що її стаття проти Архипової, що була опублікована два роки тому й стосувалася датування декору головного вівтаря, також була сполучною ланкою в концепції датування заснування Софії.

У коментарі Ukranews один із колишніх співробітників Софії заявив, що новий директор Олена Сердюк уже замінила все оформлення експозицій відповідно до свого розуміння. В основі його лежать праці історика Петра Толочка, видані ще в радянські часи, які приписують заснування Софії Ярославові.

Колишній співробітник також додав, що дирекція заповідника боїться звільняти людей з наказів, тому створила такі умови роботи, що ті змушені писати заяви за власним бажанням.

"Зате на сайті заповідника висить лист-запрошення на роботу вихованців П.П. Толочка - співробітників інституту археології", - додав він.

"Наука в заповіднику ліквідована як формально (усе відділи перестали бути науковими), так і за принципом "немає вчених, немає й науки", - повідомив співрозмовник Ukranews.

 

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка. Після її призначення колектив заповідника заявив, що побоюється закриття наукового відділу заповідника.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську. Зараз Куковальська намагається поновитися на посаді через суд.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

 

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.