Новим гендиректором Музею Шевченка став син Василя Стуса

Сина легендарного поета Василя Стуса призначено генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури.

Сьогодні міністр культури України Михайло Кулиняк представив Дмитра Стуса колективу Національного музею Тараса Шевченка.

У представленні також взяли участь керівник управління з гуманітарних питань Адміністрації президента Ганна Герман і директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський.

"Я докладу всіх можливих зусиль для того, щоб ліквідувати недоліки, без яких неможлива будь-яка робота, - зазначив у вступному слові Дмитро Стус. - Більш-менш я уявляю проблеми, але про них говорити не хочу. Хочу тільки запевнити всіх, що за рік ми не впізнаємо ту ситуацію, в якій зараз є. Оце наше завдання".

Нагадаємо, 24 січня Кулиняк звільнив директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Про життя і смерть Василя Стуса читайте на "Історичній Правді"

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.