На Хмельниччині встановили пам'ятник воїнам Армії УНР. ФОТО

23 вересня у селі Холодець Волочиського району Хмельницької області відбулось урочисте відкриття пам’ятника на братській могилі воїнів Армії УНР.

Про це ІП повідомила благодійна ініціатива "Героїка".

Сімнадцять козаків та старшин 10-го полку сірожупанників потрапили у полон до більшовиків після бою під селом Купіль, який відбувся 1 червня 1919 року. Того ж дня полонені були розстріляні червоноармійцями на березі ставка у селі Холодець.

Згодом вояків поховали селяни на місцевому цвинтарі. В часи панування радянської влади могила вціліла, адже з хреста була знята табличка з написом, який зробили самі воїни Армії УНР.

Навесні 2012 р. поховання віднайшли дослідники благодійної ініціативи "Героїка". Протягом року активісти вивчали архівні документи, опитували старожилів, залучали доброчинців та небайдужих, аби спорудити на могилі бійців військовий пам’ятник.

 Фото: ініціатива "Героїка"

Будівництво пам’ятника тривало близько двох тижнів, до якого, в різний спосіб, долучилось декілька сотень осіб практично з усіх областей України. Будівельними роботами керував майстер "Героїки" Олег Собченко. До відновлення військової могили доклались і місцеві селяни, і небайдужі з сусідніх сіл.

Пам’ятник освятили представники духовенства Української Автокефальної Православної Церкви. Під час виконання державного гімну почесна варта віддала сальву над могилою полеглих.

 

Завершенням меморіальних заходів став перегляд фільму "Українська революція". Стрічка режисера Івана Канівця зібрала повну залу сільського клубу.

Представники "Героїки" вирішили не змінювати напис на меморіальній таблиці і відновили текст, який залишили самі сірожупанники у 1919 році: 

 

Благодійна ініціатива “Героїка” – громадський рух, мета якого відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від 2010 року “Героїка” встановила понад півтора десятки монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Тернопільській та Київській областях.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".