Число статей в українській Вікіпедії перевищило 400 000

Сьогодні число статей в українській Вікіпедії перевалило за 400 тисяч. Це вчетверо більше, ніж було у Великій радянській енциклопедії, і майже вдесятеро перевищує кількість статей в Українській радянській енциклопедії — найбільшій друкованій енциклопедії українською мовою.

Про це ІП повідомив виконавчий директор громадської організації "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич.

За числом статей українська енциклопедія перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.
 
Проміжок між 300-тисячною і 400-тисячною статтями був подоланий за один рік, два місяці і 13 днів.
 
400-тисячною стала стаття про японське місто Міяма, створена в 4:43 за київським часом (10:43 за японським). Статтю написав користувач, який у Вікіпедії користується ніком Alex K та підписується в обговореннях ієрогліфом 虎.
 
На прохання дати інформацю про себе Alex K повідомив, що родом з Києва, українець. Пращури — кубанці, чигирнці, чернігівці, полтавчани, кияни. Живе в Японії, викладає, пише зі східноазійської тематики. Цей рік створював статті про адміністративні одиниці Японії.

 Графік зростання кількості статей в українській Вікі

Користувач поскаржився, що адміністратори української Вікіпедії створені ним статті про північнояпонські адміністративні одиниці Сібеторо й Сікотан [на Сахаліні, японський уряд не визнає російського суверенітету над ними - ІП] перейменували на російські поселення і продовжив: "…незважаючи на ці неподобства, пишу далі, щоби українська не перетворилася на маньчжурську" (належить до мов, що вимирають).

Як відомо, напередодні Інститут історії України НАН України надав дозвіл на вільне використання у статтях Вікіпедії 7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ). Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії України.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Назва утворена від англійських слів wiki і encyclopedia. Слово wiki позначає технологію, що лежить в основі функціонування сайту, і запозичено з гавайської мови, в якому має значення "швидко".

 12-томне видання Української Радянської енциклопедії. В українській Вікіпедії - вдесятеро більше статей

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Сайт Вікіпедії є п’ятим за відвідуваністю у світі - його відвідують 400 мільйонів осіб на місяць.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.