Спецпроект

У Німеччині відкрили будинок-музей Папи Римського

У німецькому містечку Пентлінг відбулося урочисте відкриття "Будинку кардинала Йозефа Ратцінгера". Музей сворили в будівлі, де з 1969 року до 1977 року жив Папа, будучи професором теології в Регенсбурзькому університеті.

Про це пише Католік.ru

Свої двері для відвідувачів музей відкриє з жовтня. У ньому можна буде побачити приміщення, в яких жив майбутній Понтифік, а також його особисті речі. У цьому будинку Бенедикт XVI мріяв провести свої роки після виходу на пенсію, але цим планам не судилося здійснитися у зв'язку з його обранням на престол Намісника св. Петра. В результаті Понтифік передав будинок у володіння "Фонду Бенедикта XVI" - організації, яка підтримує публікацію теологічних праць Святішого Отця.

Серед збережених в будинку експонатів - речі не тільки Папи, але також його сестри Марії, яка померла в 1991 році. Це принтер, пристрої для шиття, а також кулінарна книга, в якій вказані ті чи інші страви. З її допомогою можна дізнатися про смаки Папи.

У салоні відвідувачі зможуть побачити музичні партитури брата Понтифіка о. прелата Георга Ратцінгера, який багато займався музикою і навіть керував хором, а також стареньке видання Нового Завіту з підкресленнями, зробленими його руками. Серед речей Папи його дитячі листівки, книги, фотографії. Реставратори змогли відновити також інтер'єр будинку, яким він був у 70-ті роки.

Бенедикт XVI (Йозеф Алоїс Ратцінгер) народився  16 квітня 1927 року в місті Марктл-на-Інні, Баварія, Німеччина — 265-й Папа Римський, голова Католицької церкви та суверен держави Ватикан. Один із найближчих співпрацівників Іоана Павла II, до обрання папою очолював Колегію кардиналів і Конгрегацію з питань віровчення. Автор близько 60 книг.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.