Спецпроект

КУЛИНЯК РОЗПОВІВ, ЯК ПОКРАЩУВАТИМЕ МУЗЕЇ

Відповідно до закону "Про державні цільові програми" урядом підготовлено проект Концепції державної цільової програми розвитку музейної справи на період до 2018 року.

Про це повідомив міністр культури Михайло Кулиняк в "Урядовому кур'єрі".

За словами чиновника, з вересня цього року розпочинається грунтовне дослідження стану музейної системи.

"Всі музеї до районного рівня отримають відповідну анкету, - обіцяє міністр. - Дослідження триватиме два місяці, зібрану інформацію буде покладено в основу докладного проекту Державної програми, в якому вже потрібно зазначати конкретні заходи і цифри".

Кулиняк назвав кілька "головних пріоритетів", на які буде спрямовано Державну цільову програму в наступні п’ять років:

— захист майнових комплексів музейних установ, розв’язання проблем з належним оформленням майнових прав на земельні ділянки та приміщення;

— поліпшення умов зберігання музейних зібрань - стану приміщень, забезпечення систем охорони, стану фондосховищ, встановлення відповідного обладнання для підтримки температурно-вологісного режиму тощо;

— розвиток реставраційної галузі. Зокрема передбачається забезпечити новим приміщенням Національний науково-дослідний реставраційний центр і створити "систему підготовки реставраторів" в Україні;

— підготовка кадрів для музеїв (щоб не відбулося різкої зміни поколінь, внаслідок чого може бути втрачено накопичені знання і досвід);

— упровадження електронного обліку музейних пам’яток (встановлення державних стандартів обліку, комплектування музеїв технічними засобами та програмним забезпеченням);

— активізація обміну виставками між музеями різних регіонів;

— підвищення статусу музейної професії (у тому числі і за рахунок покращення державного фінансування та підвищення заробітної плати музейних фахівців)

та інші заходи.

Міністр не повідомив, скільки буде коштувати реалізація такої державної програми.

Також Кулиняк повідомив, що на 13 грудня цього року заплановане проведення Національного музейного форуму України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.