Спецпроект

УКРАЇНСЬКИХ РЕСТАВРАТОРІВ МОЖУТЬ ВИКИНУТИ НА ВУЛИЦЮ

Через небажання голови КМДА та міністра культури сісти за стіл переговорів Національний реставраційний центр України може опинитися на вулиці.

Наступного тижня відбудеться суд між двома закладами культури - після чого приміщення, в якому знаходяться обидва заклади, ймовірніше за все дістанеться Музею російського мистецтва.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"У відповіді на мій лист до О.Попова КМДА підтвердило своє бажання виселити Реставраційний центр із робочих приміщень. Це може бути помстою КМДА за те, що у 2003 р. уряд на чолі із В.Януковичем бездумно виселив Музей історії Києва, який досі не має свого приміщення. Музей складений в ящики - це трагедія, а реставраційний центр - ще більша трагедія. Адже він припиняє свою діяльність щодо відновлення творів мистецтв, які є національною гордістю", - стверджує Бригинець.

Депутат закликав голову КМДА Олександра Попова і міністра культури Михайла Кулиняка зустрітись до засідання суду і вжити необхідних заходів, щоб Реставраційний центр не повторив долю Музею історії Києва.

Нагадаємо, між двома столичними закладами культури - Національним науково-дослідним реставраційним центром України та Київським національним музеєм російського мистецтва - продовжуються судові процеси за приміщення на вул. Терещенківській, 9-б.

Національний реставраційний центр України було створено у 1938 році. Зараз він має філії у Львові, Одесі і Харкові, а творчий колектив центру нараховує близько 200 художників-реставраторів, хіміків, фізиків, біологів, рентгенологів, кліматологів, істориків та мистецтвознавців. 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.