Усі розділи
Допомогти проекту

Тернопільська облрада відмовляється знімати бандерівський прапор

Голова Тернопільської облради Олексій Кайда відмовляється на вимогу прокуратури зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

9 вересня 2012

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "Свобода".

"Допоки в Україні будуть при владі окупанти, доти на адмінбудинку Тернопільської облради поряд із державним синьо-жовтим майорітиме червоно-чорний прапор національної революції", - сказав голова облради.

Кайда є членом "Свободи".

Як повідомляє прес-служба, Тернопільська обласна рада отримала лист від прокуратури Тернопільської області з вимогою зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Кайда зазначив, що цей прапор було вивішено ще 5 липня на знак протесту проти ухвалення "мовного" закону.

Червоно-чорний прапор - партійний прапор Організації Українських націоналістів (революційної), яка на чолі зі Степаном Бандерою виникла внаслідок розколу ОУН у 1940 році. Ця кольорова гама також використовувалася в бойових нагородах УПА.

Теми
Дивіться також
У Києві представили найстаріший збережений прапор України
У дерев’яній церкві на Львівщині знайшли давню синьо-жовту стрічку
Парламент Латвії заборонив використовувати георгіївську стрічку на заходах
Сейм Латвії «завернув» пом'якшення заборони на георгіївську стрічку
"Слуги народу" готують правки до проєкту Великого державного герба
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини