Спецпроект

Латвійський музей окупації пограбували

10 жовтня в Музеї окупації в Ризі невідомий чоловік на очах у охоронців виніс декілька експонатів. Охоронці погнались за злодієм.

Про це повідомляє siteua.org.

Свідком того, що відбувається, став співробітник Державної охорони президента, який прогулювався в цьому районі. Він теж погнався за злодієм і затримав його.

Які конкретно речі злодій виніс з музею, не уточнюється. 

Музей окупації Латвії присвячений історії країни з 1940-го до 1991 року, з початку його створення в 1993 році відвідали понад мільйон людей.

Експозиція музею має три розділи, що носять назви "Перший рік радянської окупації (1940-1941)", "Окупація нацистською Німеччиною (1941-1944)" і "Післявоєнна радянська окупація (1944-1991)".

Екскурсія музеєм окупації Латвії (ФОТО)

Нагадаємо, що у грудні 2010 року президент України Віктор Янукович відмовився відвідати цей музей, хоча візит у нього передбачений державним протоколом Латвії.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.