Спецпроект

Музей окупації Латвії чекає мільйонного відвідувача

Музей нацистської і радянської окупацій Латвії готується зустріти мільйонного відвідувача.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на газету Latvijas Avize.

Музей окупації Латвії, присвячений історії країни з 1940 до 1991 року, з початку його створення в 1993 році відвідали приблизно 999 500 чоловік.

А тим часом музей совєтської окупації в Києві атакують... привиди

Щодня Музей окупації відвідують близько 200 осіб. Відвідуваність, на думку співробітників музею, пов'язана з інтенсивністю прибуття до Риги пасажирських суден, літаків і туристичних автобусів.

Експозиція музею має три розділи, що носять назви "Перший рік радянської окупації (1940-1941)", "Окупація нацистською Німеччиною (1941-1944)" і "Післявоєнна радянська окупація (1944-1991)".

Екскурсія музеєм окупації Латвії (ФОТО)

Нагадаємо, що у грудні 2010 року президент України Віктор Янукович відмовився відвідати цей музей. Оскільки відвідини музею окупації передбачені державним протоколом Латвії, дипломатам довелося терміново понижувати рівень візиту - з державного до офіційного.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.