Спецпроект

Садиба "Останкіно" три роки існуватиме лише в 3D. ФОТО

Комплексна реставрація московського музею-садиби "Останкіно" почнеться в 2013 році і закінчиться в 2015-му. Передбачається, що роботи обійдуться в 2,5 мільярда рублів.

Про це пише Лента.ru

Рішення про проведення реставрації садиби було прийнято в 2009 році, однак протягом останніх трьох років проводилися тільки незначні протиаварійні  роботи.

Нині  колекція музею "Останкіно" становить близько 3,5 тисячі експонатів, серед них - пам'ятники декоративно-прикладного мистецтва, а також живопис XVII - XVIII століть.

На час реставрації велика частина об'єктів буде вивезена в інші музеї - в "Царицино", садиби "Коломенське" і "Любліно", в музейний центр "Робітник і колгоспниця" і в музей-садибу "Остафьєво".

На початку 2012 року повідомлялося, що будівля знаходиться в поганому стані через гниття основних конструкцій, а також існує небезпека обвалення покрівлі та фундаменту садиби. Взимку будівлю було вирішено накрити спеціальною конструкцією, щоб захистити від атмосферних опадів.

Музей-садиба "Останкіно" є не тільки пам'ятником архітектури, але й садово-паркового мистецтва. Перед садибою розбито "Розважальний сад", який відтворює парк межі XVIII-XIX століть, що поєднував в собі елементи регулярного і пейзажного парків.

Центральною визначною пам'яткою "Останкіно" є Палац-театр, побудований в кінці XVIII століття.

 

 

Фасад садиби"Останкіно". Фото ostankino-museum.ru

Перед закриттям музею-садиби в "Останкіно" на замовлення московського департаменту культури була зроблена 3D зйомка для того, аби можна було подивитися на інтер'єри садиби і навколишній її парк поки вони закриті.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.