Спецпроект

Прокаєва вже заперечує свої слова про хабар Кулиняку

Колишня заступник гендиректора заповідника Києво-Печерська Лавра Влада Прокаєва, звільнена тиждень тому, відмовляється від своїх слів про те, що дала хабар міністру культури Михайлу Кулиняку.

Про це вона сказала в інтерв’ю "Світському життю", повідомляє TabloID.

Коментуючи свої звинувачення на адресу колишнього гендиректора заповідника Вікторії Лісничої у тому, що та взяла хабар у розмірі 50 тисяч доларів для Кулиняка у якості "винагороди" за посаду, Прокаєва заявила:

"Насправді все було не так. Дійсно, якийсь час тому я позичила громадянці Лісничій суму у 50 тисяч доларів на розвиток програм заповідника. Вікторія Миколаївна, до якої я звернулася якийсь час по тому і попросила відзвітувати, куди ж вона витратила ті гроші, які вона позичала, мені сказала: "Ви отримали посаду? До побачення!".

"Я вже сама заплуталася у цій ситуації і в тих фактах, які говорить громадянка Ліснича, коли вона звинувачує і міністра, звинувачує і мене", - додала екс-модель.

У свою чергу Ліснича заявила, що після звільнення з посади гендиректора Лаври у неї "роботи ще побільшало".

"Я зараз балотуюся до Верховної Ради. Попросили мене люди, колектив заповідника, щоб захищати їх і боротися за справедливість…" – заявила вона.

Як відомо, у серпні 2012 року в Лаврському заповіднику вибухнув скандал. Після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу. Замість неї керівником Лаврського заповідника було призначено колишнього директора Хотинської фортеці Любомира Михайлину.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.