Кулиняк оголосив догану за скандал з Прокаєвою. Але нікого не звільнив?

Міністр культури Михайло Кулиняк оголосив догану генеральному директору Національного Києво-Печерського заповідника Вікторії Лісничій.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Догану оголошено у зв'язку із скандалом заповіднику, який розгорівся наприкінці липня.

"Генеральний директор заповідника Вікторія Ліснича з відповідним наказом міністра ознайомлена", йдеться в повідомленні.

Як відомо, наприкінці липня працівники лаврського заповідника звернулися з відкритим листом до Кулинянка, у якому просили звільнити заступників гендиректора.

Зокрема, просили звільнити заступника гендиректора з екскурсійної роботи Світлани Зорінець та колишню модель, а нині заступника генерального директора з міжнародного співробітництва Владу Прокаєву за погрози працівникам та "знущання".

Згодом модель Прокаєва звинуватила гендиректора у хабарництві. Мовляв, Ліснича взяла у неї хабар у розмірі 50 тисяч доларів за свою посаду для міністра.

Сам міністр заперечує, що будь-коли брав хабарі, і каже, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх.

Як відомо, Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.