Кулиняк оголосив догану за скандал з Прокаєвою. Але нікого не звільнив?

Міністр культури Михайло Кулиняк оголосив догану генеральному директору Національного Києво-Печерського заповідника Вікторії Лісничій.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Догану оголошено у зв'язку із скандалом заповіднику, який розгорівся наприкінці липня.

"Генеральний директор заповідника Вікторія Ліснича з відповідним наказом міністра ознайомлена", йдеться в повідомленні.

Як відомо, наприкінці липня працівники лаврського заповідника звернулися з відкритим листом до Кулинянка, у якому просили звільнити заступників гендиректора.

Зокрема, просили звільнити заступника гендиректора з екскурсійної роботи Світлани Зорінець та колишню модель, а нині заступника генерального директора з міжнародного співробітництва Владу Прокаєву за погрози працівникам та "знущання".

Згодом модель Прокаєва звинуватила гендиректора у хабарництві. Мовляв, Ліснича взяла у неї хабар у розмірі 50 тисяч доларів за свою посаду для міністра.

Сам міністр заперечує, що будь-коли брав хабарі, і каже, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх.

Як відомо, Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.