В ДЕНЬ ВИБОРІВ СВЯТКУВАТИМУТЬ ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

28 жовтня на Хрещатику та Майдані Незалежності відбудуться народні гуляння з нагоди відзначення 68-ї річниці визволення України від фашистських загарбників.

Про це повідомляє УП.

"У вихідні дні кияни і гості міста зможуть побачити виставку-презентацію військової техніки часів Великої Вітчизняної війни на вулицях Інститутській, Хрещатик та Майдані Незалежності", - повідомляє прес-служба КМДА.

Безпосередньо 28 жовтня відбудеться Ритуал Пам’яті з покладанням квітів до могили Невідомого солдата та пам’ятника тричі Герою Радянського Союзу маршалу авіації Кожедубу.

Також з 10:00 до 19:00 на головній вулиці та площі столиці лунатимуть музичні твори та пісні років Великої Вітчизняної війни.

Крім того, на Майдані Незалежності ветеранів пригощатимуть "солдатською кашею", а також їх вітатимуть оркестр та самодіяльні колективи.

Як відомо, 28 жовтня 2004 рок, напередодні виборів президента України, влада організувала парад до річниці визволення України від нацистів - хоча доти жодного разу такі паради не відбувалися.

З Москви навіть привезли прапор, який висів над Рейхстагом у 1945-ому.

На трибуні на Майдані Незалежності стояли тодішній президент Леонід Кучма, президент Росії Володимир Путін, тодішній прем'єр Янукович, тодішній голова адміністрації президента Росії Дмитро Медведєв і голова адміністрації президента України Віктор Медведчук.

У розпал урочистого параду Янукович дістав із кишені представницького пальто карамельку і запропонував російським колегам посмоктати. Путін відмовився, а Медвєдєв узяв.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.