Спецпроект

АНОНС: розмова про УПА "Непрості питання"

B Українському католицькому університеті до 70-ї річниці від Дня створення Української повстанської армії відбудеться розмова "УПА: непрості питання".

 

Захід проводитиметься в рамках проекту "Історичні діалоги", спільно з Кафедрою нової та новітньої історії України УКУ.

Час і місце: 9 жовтня о 16:15. Львів, вул. Свєнціцького, 17, УКУ, конференц-зал, 4 поверх.

У розмові братимуть участь:

Микола Посівнич – директор благодійного фонду "Літопис УПА";

Олександр Зайцев – завідувач і доцент Кафедри нової та новітньої історії України УКУ;

Ярослав Грицак – професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Ярослав Сватко – публіцист, головний редактор тижневику "Шлях перемоги" 1992-1996 рр.;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Якщо істина народжується з дискусії, то дискусія розпочинається із непростих запитань. Таких в історії Української повстанської армії чимало. Наша розмова дасть відповіді на декілька з них:

- Варто чи не варто було "згинути у боротьбі" за Українську Державу? Питання спротиву та колаборації…

- Чи коректно було піднімати гасло "Україна для українців" у відношенні до національних меншин?

- Волинська трагедія: прагнення реваншу?

- Як поставитись до теперішнього встановлення пам’ятників Степану Бандері?

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.