Спецпроект

АНОНС: розмова про УПА "Непрості питання"

B Українському католицькому університеті до 70-ї річниці від Дня створення Української повстанської армії відбудеться розмова "УПА: непрості питання".

 

Захід проводитиметься в рамках проекту "Історичні діалоги", спільно з Кафедрою нової та новітньої історії України УКУ.

Час і місце: 9 жовтня о 16:15. Львів, вул. Свєнціцького, 17, УКУ, конференц-зал, 4 поверх.

У розмові братимуть участь:

Микола Посівнич – директор благодійного фонду "Літопис УПА";

Олександр Зайцев – завідувач і доцент Кафедри нової та новітньої історії України УКУ;

Ярослав Грицак – професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Ярослав Сватко – публіцист, головний редактор тижневику "Шлях перемоги" 1992-1996 рр.;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Якщо істина народжується з дискусії, то дискусія розпочинається із непростих запитань. Таких в історії Української повстанської армії чимало. Наша розмова дасть відповіді на декілька з них:

- Варто чи не варто було "згинути у боротьбі" за Українську Державу? Питання спротиву та колаборації…

- Чи коректно було піднімати гасло "Україна для українців" у відношенні до національних меншин?

- Волинська трагедія: прагнення реваншу?

- Як поставитись до теперішнього встановлення пам’ятників Степану Бандері?

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.