На Закарпатті вперше за 35 років перепоховали воїнів Червоної Армії. ФОТО

В селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області урочисто перепоховали 16 солдатів Червоної Армії.

За останні 35 років це перше офіційне перепоховання радянських бійців на Закарпатті, повідомляють пошуковці із організації "Союз "Народна пам'ять".

На церемонії були присутні представники пошукових організацій, керівництво Рахівської райдержадміністрації, секретар Закарпатської обласної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Володимир Дупелич, голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський.

Фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

"Вперше за історію Незалежності нашої держави на Закарпатті вдалося виконати законну процедуру ексгумації та перепоховання останків солдатів Червоної Армії, - зазначив голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін. - Завдяки співпраці з Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій удалося ексгумувати останки солдатів і перепоховати їх на належному рівні".

Червоноармійські ладанки

Як відомо, останки червоноармійців виявили пошуковці з організації "Пошук-Захід" (Ужгород) у жовтні цього року.

"До 1975 року вважалося, що кількість загиблих тут у 1944-му - 499 бійців. Однак насправді їх було більше тисячі, - зазначив учитель історії Ясінянської школи Бийкло Меркло. - Тому робота з дослідження наших територій  - колосальна й потрібна".

Перепоховання

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го окремого гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії (Четвертий Український фронт) брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.

14 жовтня село Ясені було звільнено від окупантів. У боях за нього загинуло близько тисячі солдатів та офіцерів. 

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".