Спецпроект

Британський музей запустив 60-річний комп'ютер. ФОТО

У Музеї обчислювальної техніки в англійському місті Блетчлі-Парк можна побачити діючий комп'ютер Harwell Dekatron.

Про це пише gooddays.ru

Британським музейникам вдалося запустити комп'ютер, чий вік нараховує 61 рік. Це ЕОМ Harwell Dekatron з пам'яттю на декатронах.

Вага комп'ютера - дві з половиною тонни. У висоту він сягає двох метрів. Програми для нього зберігаються на паперових стрічках.

Комп'ютер-ветеран

Останні три роки машина перебувала на реставрації. Harwell Dekatron з'явився в 1951 році. Його розробка велася два роки. ЕОМ використовували для розрахунків в дослідницькому центрі атомної енергетики в графстві Оксфордшир.

Незважаючи на значну вагу, часто комп'ютер рахував повільніше, ніж людина. На множення двох чисел у нього йшло до десяти секунд. Однак машина була більш працездатною, ніж людина, і могла обчислювати до десяти годин поспіль.

У 1957 році комп'ютер вступив до коледжу міста Вулвергемптон, де його використовували під час занять по програмуванню.

У 2009 році співробітник Блетчлі-Парк виявив комп'ютер в сховищі музею і вирішив його відновити. Реставратори під час відновлення намагалися не використовувати сучасні деталі, тому реставрація затягнулася.

Як відомо, другий після Harwell Dekatron комп'ютер у Європі було зроблено в Україні, в тому ж таки 1951 році.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.