60 років першому комп'ютеру на континенті. Зроблено в УРСР

60 років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академія наук СРСР офіційно визнала МЕЛМ (Малу електронну лічильну машину) – новаторський проект Сергія Лебедєва. Це був перший комп'ютер у континентальній Європі.

Про це нагадує Watcher. 

МЕЛМ (або МЭСМ — Малая электронная счётная машина) – визнана світовим науковим товариством першою повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й узагалі в континентальній Європі.  

Як створювалася україномовна "Енциклопедія кібернетики". Перша у світі

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже в 1951 році машина почала працювати у повному робочому режимі.

 Перша на континенті ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. 1951 рік

В 1952 році МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов’язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби.

Борис Малиновський, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів, розповідає про МЕЛМ і Сергія Лебедєва:

Машину продовжували використовувати в дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління.

Читайте також "Інтер-нєт! Чому СРСР не створив власну інформаційну мережу".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.