60 років першому комп'ютеру на континенті. Зроблено в УРСР

60 років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академія наук СРСР офіційно визнала МЕЛМ (Малу електронну лічильну машину) – новаторський проект Сергія Лебедєва. Це був перший комп'ютер у континентальній Європі.

Про це нагадує Watcher. 

МЕЛМ (або МЭСМ — Малая электронная счётная машина) – визнана світовим науковим товариством першою повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й узагалі в континентальній Європі.  

Як створювалася україномовна "Енциклопедія кібернетики". Перша у світі

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже в 1951 році машина почала працювати у повному робочому режимі.

 Перша на континенті ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. 1951 рік

В 1952 році МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов’язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби.

Борис Малиновський, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів, розповідає про МЕЛМ і Сергія Лебедєва:

Машину продовжували використовувати в дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління.

Читайте також "Інтер-нєт! Чому СРСР не створив власну інформаційну мережу".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.