УПЦ МП вшановує християн, постраждалих від сталінізму

В Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкрилася виставка “1937 рік: Голгофа Церкви. До 75-річчя подвигу християн, що постраждали під час “Великого терору”.

Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на організаторів виставки – музей “Православна Україна” Української Православної Церкви і Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

"Пам'ятна виставка створена на основі архівних матеріалів, особистих справ представників репресованого духовенства Києво-Печерської лаври, унікальних фотографій вітчизняних новомучеників: київського митрополита Костянтина (Дьякова), одеського митрополита Анатолія (Грисюка), харківського архієпископа Олександра (Петровського), полтавського архієпископа Феофана (Бистрова), Онуфрія (Гагалюка), священносповідника Олексія Глаголєва та ін. Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з експонатами зі збірок Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Музею "Православна Україна" УПЦ", - зазначається в повідомленні.

Відкриття виставки приурочене до Дня пам'яті жертв голодоморів.

"Починаючи з 1929 p., Україна зазнала три хвилі репресій, найбільшу з них – у 1937–1938 рр., - йдеться у повідомленні. - 1937 року в Україні було заарештовано 159,5 тисячі осіб, з них розстріляно 16,5 тисячі".

Власне, Церква як складова суспільства та її представники стали також жертвами сталінського червоного терору.

1932 р. був підписаний декрет, в якому проголошувалося: “До 1 травня 1937 року ім’я Боже має бути забутим на території країни”. Він поклав початок “безбожній п’ятирічці”, в результаті “виконання і перевиконання” якої було заарештовано 40 архієреїв, закрито і знищено 95% храмів.

20 років тому, в 1992 р., відбулася перша канонізація новомучеників і сповідників ХХ століття, які постраждали за віру Христову.

Виставка відбувається з благословення Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України.

Читайте також на цю тему: "Київ новомучеників. Як убивали священників УПЦ"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.