СЛОВАЧЧИНА НЕ СТАЛА ПРИБИРАТИ З ГРОШЕЙ РЕЛІГІЙНІ СИМВОЛИ. Фото

Словаччина, виконуючи прохання деяких країн ЄС, прибрала німби і хрести з монети у 2 євро, випущеної на честь 1150-ої річниці прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію. Але після скандалу всередині країни словацький Нацбанк повернув релігійні символи.

Про це повідомляє SME.sk з посиланням на Національний банк Словаччини.

Словаччина є членом єврозони з 2009 року. Країни єврозони мають право карбувати так звані "пам'ятні" 2 євро один раз на рік. Однак зображення на зворотній стороні монети потребує узгодження з іншими країнами ЄС.

Проти хрестів та німбів на словацькій пам'ятній монеті виступили Франція і Греція. Єврокомісія попросила словацький Нацбанк прибрати ці символи заради "принципу релігійного нейтралітету".

Словаччина згодилася прибрати німби і хрести, залишивши однак у центрі нумізматичної композиції подвійний хрест - державний герб країни.

 Початковий варіант з хрестами (на одязі Мефодія) і німбами. Фото: myeurohobby.eu

Але таке рішення викликало протести з боку Конференції єпископів Словаччини."Це - неповага до власної історії, - заявила релігійна спільнота. - В часи комуністичного тоталітаризму віруючі ризикували своєю свободою, наполягаючи на сприйнятті Кирила і Мефодія саме як святих".

Зміни в дизайні також викликали обурення у Болгарії, де в комуністичні часи влада вимагала зображувати Кирила і Мефодія без німбів.

11 із 15 ієрархів Болгарії були агентами спецслужб

23 листопада словацький Нацбанк випустив прес-реліз, у якому повідомив про рішення карбувати монету з "початково пропонованим дизайном, усвідомлюючи, що таке рішення загрожує планованій меті поширити обіг монети на всю єврозону [тобто що вона буде чинна тільки на території Словаччини - ІП], розповівши таким чином Європі про місію Кирила і Мефодія".

"Нейтральний" варіант, який зрештою так ніби й не пройшов

Пам'ятну монету на честь 1150-річчя прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію планується випустити у травні 2013 року загальною кількістю в 1 млн монет.

Кирило (Костянтин) і Мефодій - брати родом з Салонік (тоді Візантія, нині Греція). Народилися у першій половині IX-го сторіччя. Винайшли глаголичну і кириличну абетки, щоб перекласти Біблію слов'янськими мовами.

У 863 переселилися в Моравію (нині Чехія і Словаччина), щоб проповідувати християнство. Заклали основи слов'янської писемності й літератури. Обидва канонізовані православною (як "рівноапостольні") і католицькою церквами.

 Монета у 20 словацьких крон 1941 року - теж із Кирилом та Мефодієм

На честь святих була названа українська політична організація XIX сторіччя "Кирило-Мефодіївське братство".

У 1980 році Кирило й Мефодій були проголошені папою Римським Іваном Павлом ІІ покровителями Європи.

У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія, які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".