Спецпроект

У Тернополі відкрили музей літературної спадщини

В Тернополі, на віллі Грабовських у приміщенні дитячої бібліотеки № 2 відтепер діє Музей "Літературне Тернопілля". Його створили в дуже стислі терміни - всього за шість місяців. У музеї зібрані матеріали про 250 письменників, причетних до Тернопільщині, їх літературні твори та особисті речі.

Про це пише "День".

Серед матеріалів - раритетні видання. Є "Співаник", вперше виданий в 1931 році в Кременці під керівництвом Герасевіча, а також "Співаник" Уласа Самчука - такого немає в жодному музеї України. Це дуже рідкісне видання. В експозиції можна побачити портрет Івана Франка з родиною кінця ХIХ - початку ХХ вв.

Завідуюча бібліотекою Галина Компанієць розповіла: "Створюючи експозицію, ми дізналися, що у нас на Тернопільщині народився перший письменник-фантаст - Капій, про який, на жаль, ніхто не знає". Долучилися до організації музею й родичі письменників, і небайдужі тернополяни. Так, сімейну реліквію - "Біблійний Катехізис" - принесла в музей тернопільчанка Марія Мацук. "За цим Катехізисом вчилася моя мама. Разом зі своїми батьками як сім'я бандерівця була вислана до Сибіру. І перше, що мій дідусь забрав із собою, - цей Катехізис », - говорить вона. Особисті речі письменника Петра Тимочко подарувала його дочка Ольга. А власні творчі напрацювання - дві книги спогадів і три пісняра - принесла Лідія Романчук.

Музей щойно створено, його наповнення тільки починається.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.