Спецпроект

У Тернополі відкрили музей літературної спадщини

В Тернополі, на віллі Грабовських у приміщенні дитячої бібліотеки № 2 відтепер діє Музей "Літературне Тернопілля". Його створили в дуже стислі терміни - всього за шість місяців. У музеї зібрані матеріали про 250 письменників, причетних до Тернопільщині, їх літературні твори та особисті речі.

Про це пише "День".

Серед матеріалів - раритетні видання. Є "Співаник", вперше виданий в 1931 році в Кременці під керівництвом Герасевіча, а також "Співаник" Уласа Самчука - такого немає в жодному музеї України. Це дуже рідкісне видання. В експозиції можна побачити портрет Івана Франка з родиною кінця ХIХ - початку ХХ вв.

Завідуюча бібліотекою Галина Компанієць розповіла: "Створюючи експозицію, ми дізналися, що у нас на Тернопільщині народився перший письменник-фантаст - Капій, про який, на жаль, ніхто не знає". Долучилися до організації музею й родичі письменників, і небайдужі тернополяни. Так, сімейну реліквію - "Біблійний Катехізис" - принесла в музей тернопільчанка Марія Мацук. "За цим Катехізисом вчилася моя мама. Разом зі своїми батьками як сім'я бандерівця була вислана до Сибіру. І перше, що мій дідусь забрав із собою, - цей Катехізис », - говорить вона. Особисті речі письменника Петра Тимочко подарувала його дочка Ольга. А власні творчі напрацювання - дві книги спогадів і три пісняра - принесла Лідія Романчук.

Музей щойно створено, його наповнення тільки починається.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.