НЕЛЕГАЛЬНИЙ МОНАСТИР НА ДЕСЯТИННІЙ ПІДПАЛИЛИ. Фото

У ніч з п'ятниці на суботу було здійснено підпал споруди, самовільно встановленої на території Національного історичного музею, поряд із рештками фундаменту Десятинної церкви.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст руху "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Вогонь пошкодив значну частину приміщення всередині, і навіть призвів до руйнування елементів зовні "каплички", - пише Луценко. - Зсередини будівлі чути дуже сильний запах горілого".

 Всі фото: Ігор Луценко

За словами представників релігійної громади, це між третьою та четвертою годинами ночі невідомий розбив вікно і кинув туди якийсь палаючий предмет, який вони ідентифікували як "недопалок сірника" (?!). Обличчя нападника було нібито зафіксовано інфрачервоними камерами, котрими обладнано периметр споруди.

Зараз на місці працює міліція, представники релігійної громади виносять обгорілі речі.

 

Представники релігійної громади заборонили активісту проводити зйомку всередині будівлі.

"Версія церковників викликає певні сумніви, - стверджує Луценко. - Церква просто нашпигована відеокамерами, периметр охороняють 3-4 вартові чи то з приватної охоронної фірми, чи то з "русского казачества", частина з яких постійно знаходиться на вулиці. Напад палія та вогонь неможливо було б зразу не помітити, оскільки це відбулося безпосередньо перед відеокамерою".

В той же час, не дивлячись на колосальні затрати на охорону і охоронне обладнання, на коштовний ремонт та прикрашання самої споруди, будівлю не було обладнано протипожежною сигналізацією всередині.

 

Раніше відповідні держоргани надавали представникам "каплички" припис про усунення порушень протипожежної безпеки, який було "виконано" у дуже своєрідний спосіб – споруду просто відремонтували, оздобивши дах і стіни. Таку перебудову визнала незаконною Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Активіст нагадує, що близько півтора року тому голова комісії з культури та туризму Київради Олександр Бригинець прогнозував можливість свідомих провокацій з нібито "підпалом" нелегальної каплички.

"Капличку Десятинного монастиря УПЦ МП" було встановлено біля Національного музею історії, поруч із розкопками середньовічної Десятинної церкви у 2007 році, без жодних дозвільних документів. Улітку 2012 року капличку було капітально відремонтовано.

Ієродиякон Десятинного монастиря Ярослав без оголошення конкурсу був призначений Мінкультом керівником новоствореного Музею історії Десятинної церкви, що викликало обурення науковців-музейників.

У травні 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вони хочуть побудувати на рештках середньовічної споруди новий храм.

"Релігійній громаді допомагають Юрій Мірошниченко, представник Януковича у Верховній Раді, і голова НБУ Сергій Арбузов, - стверджує активіст. - Жоден державний орган не вжив жодних дієвих заходів, щоб перешкодити незаконній діяльності на території Національного музею".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.