Помер Юрій Пінчук з академічного Інституту археографії

У віці 76 років помер Юрій Пінчук - доктор історичних наук, професор, завідувач відділу пам'яток духовної культури Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.

Про це повідомили в Інституті української археографії та джерелознавства ім. Грушевського.

Юрій Анатолійович пройшов усі сходинки наукового і професійного зростання в Інституті історії України та президії НАНУ.

"Всі, кому довелось працювати з Юрієм Анатолійовичем, знали його не лише як талановитого вченого і організатора науки, вимогливого керівника, а й як доброзичливого, щирого товариша, здатного зрозуміти інших і прийти на допомогу, - йдеться в повідомленні інституту. - Світла пам'ять про Юрія Анатолійовича Пінчука – фахівця, відданого обраній професії, людину надзвичайної скромності, порядності – житиме в серцях його колег і друзів, усіх близьких йому людей".

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Юрія Пінчука.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.