РУКОПИСИ ШЕВЧЕНКА І ФРАНКА В НЕБЕЗПЕЦІ ЧЕРЕЗ ХОЛОД В АРХІВІ

Голови комітетів ВР з питань свободи слова Микола Томенко, з питань культури В'ячеслав Кириленко і з питань науки Лілія Гриневич звернулись до прем’єр-міністра, голови КМДА і голови Державної архівної служби стосовно ситуації зі збереженням найцінніших раритетних рукописів визначних українців.

Про це повідомаляє сайт Миколи Томенка.

Як повідомили ініціаторам цього звернення діячі культури, письменники та науковці, в Україні склалася катастрофічна ситуація зі станом збереження найвидатніших книг, зокрема, у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГО), де також зберігаються і матеріали фонду відділу рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України.

Йдеться про рукописи-оригінали творів Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі України і багатьох інших відомих українських письменників, а також про унікальний пергаментний аркуш XIV ст.

Складність ситуації полягає у тому, що зараз, у зимовий період, при збереженні цих унікальних видань не дотримується температурно-вологісний режим приміщення, а тому раритети просто псуються.

Так, простійна температура приміщення, де зберігаються подібні твори, має складати не менше 16 градусів, в той час, як зараз у приміщеннях Центрального державного архіву громадських об’єднань України вона ледь сягає 8 градусів.

Враховуючи те, що ближчим часом очікуються сильні морози, науковці б’ють на сполох, адже унікальна спадщина може бути втрачена назавжди.

Оскільки спроби працівників ЦДАГО України вплинути на ситуацію зайшли в глухий кут, голови парламентських комітеті закликають прем’єр-міністра Миколу Азарова, голову КМДА Олександра Попова і голову Держархіву Ольгу Гінзбург зробити все можливе, щоб найближчим часом забезпечити нормальні умови для збереження найвизначніших раритетів української історії та літератури.

Окрім того, ініціатори звернення зазначають, що беруть під контроль цю ситуацію і в разі необхідності, якщо не будуть забезпечені нормальні умови зберігання українських рукописів, вони ініціюватимуть розгляд цього питання на засіданні одного із профільних комітетів парламенту.

Дивіться також: "Підпал бібліотеки Академії Наук - так знищували архіви в 1964-му. ВІДЕО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.