Лист Наполеона про знищення Кремля продано за 150 тисяч євро

Зашифрований лист імператора Наполеона Бонапарта, в якому він повідомляє про свої плани щодо знищення московського Кремля, продано на аукціоні у Франції за 150 тисяч євро.

Про це повідомляє УНІАН.

Лист Наполеона було виставлено на торгах, організованих аукціонним будинком Osenat у Фонтенбло.

Спочатку лист, що раніше зберігався в приватній колекції, був оцінений експертами в 10-15 тисяч євро, проте підсумкова вартість лота значно перевершила попередню.

"Я висаджу Кремль 22-го о третій годині ранку", - написав Наполеон 20 жовтня 1812 року. Послання складено з цифр і підписано "Nap" рукою імператора.

Цим листом Наполеон інформував про свої плани державного секретаря Франції Юга-Бернара Маре. Виконання наказу доручалося маршалові Едуарду Мортьє, який був призначений військовим губернатором Москви після того, як війська Наполеона зайняли місто у 1812 році.

Покидаючи Москву, французький імператор наказав висадити у повітря історичні будівлі в Кремлі - було підірвано три вежі, серйозно постраждали прилеглі до них мури, Арсенал і Грановита палата.

У своєму листі Наполеон також просить свого міністра, розквартированого у Вільні (Вільнюс), забезпечити запаси продовольства і верхових для армії: "Моя кавалерія виведена з ладу, гине багато коней".

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.