Лист Наполеона про знищення Кремля продано за 150 тисяч євро

Зашифрований лист імператора Наполеона Бонапарта, в якому він повідомляє про свої плани щодо знищення московського Кремля, продано на аукціоні у Франції за 150 тисяч євро.

Про це повідомляє УНІАН.

Лист Наполеона було виставлено на торгах, організованих аукціонним будинком Osenat у Фонтенбло.

Спочатку лист, що раніше зберігався в приватній колекції, був оцінений експертами в 10-15 тисяч євро, проте підсумкова вартість лота значно перевершила попередню.

"Я висаджу Кремль 22-го о третій годині ранку", - написав Наполеон 20 жовтня 1812 року. Послання складено з цифр і підписано "Nap" рукою імператора.

Цим листом Наполеон інформував про свої плани державного секретаря Франції Юга-Бернара Маре. Виконання наказу доручалося маршалові Едуарду Мортьє, який був призначений військовим губернатором Москви після того, як війська Наполеона зайняли місто у 1812 році.

Покидаючи Москву, французький імператор наказав висадити у повітря історичні будівлі в Кремлі - було підірвано три вежі, серйозно постраждали прилеглі до них мури, Арсенал і Грановита палата.

У своєму листі Наполеон також просить свого міністра, розквартированого у Вільні (Вільнюс), забезпечити запаси продовольства і верхових для армії: "Моя кавалерія виведена з ладу, гине багато коней".

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"