У Польщі вшанували пам'ять солдат УНР і УГА

Громадськість Львівщини вшанувала пам’ять полонених та інтернованих вояків УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

У заходах із вшанування пам’яті українців, що відбулися на "Українському полі" ланцутського міського кладовища, взяли участь депутат Львівської обласної ради, директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, відповідальний секретар почесного консула України в Перемишлі Марія Скірка, кандидат історичних наук Олександр Кольянчук, польський історик Ярослав Гемза, священик УГКЦ Тарас Чорний, голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа та громадськість Львівщини.

Розпочалися урочистості із вшанування померлих українських вояків покладанням квітів та запаленням свічок пам’яті біля пам’ятника військовикам УНР та УГА. Потім відбулась заупокійна панахида, яку відслужив отець Тарас Чорний.

Після богослужінь за померлими відбулось громадське віче. Виступаючи на вічі, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик наголосив на необхідності відновити усі деталі меморіалу, який тут, на ланцутському цвинтарі, був до Другої світової війни.

"Вірним синам України - офіцери". Фото Остапа КОЗАКА

Він також висловив думку, що заперечень з боку польських урядовців у цьому питанні не повинно бути, оскільки військо УНР та УГА в союзі з вояками Пілсудського воювали проти більшовизму.

Кандидат історичних наук Олександр Кольянчук у своїй промові акцентував увагу присутніх на історичних фактах щодо військ УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, відбила ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Згадка про Безручка у фільмі "Варшавська битва". ВІДЕО

Історик Ярослав Гемза розповів учасникам віча про культурну сторінку в історії табору полонених та інтернованих вояків УНР та УГА.

Посилаючись на архівні документи, яких він віднайшов в архівах України та Польщі й опрацював більше тисячі аркушів, пан Ярослав розповів, що на основі табору, коли із загонів полонених та інтернованих українців вже формувалося військо для спільної з польською стороною боротьби проти большевизму, було створено так звану станицю, в якій функціонував університет, театр та інші культурницькі установи.

"Спільними зусиллями громадськості Львівщини та української громадськості в Польщі, при підтримці депутатського корпусу Львівської обласної ради, ми, подолавши бюрократичні перепони, сьогодні маємо пам’ятний постамент, що можна вважати першим елементом Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті", – зазначив директор КП "Доля" Святослав Шеремета.

Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.