Спецпроект

Американський музей повернув Туреччині мозаїку II століття

Музей мистецтв в Далласі добровільно повернув Туреччині мозаїку II століття із зображенням Орфея, що грає на лірі в оточенні диких тварин. Музей з'ясував, що мозаїка була вкрадена, після того, як відправив запит турецькій владі.

Про це пишуть "Ореанда-новости".

Музей викупив мозаїку "Орфей приручає диких тварин" в 1990-му за 85 тис. доларів на аукціоні Christies. У 2012 році в музей прийшов новий директор Максвел Андерсон і попросив співробітників скласти список артефактів, провенанс яких не був відомий до кінця.

У цей перелік і потрапила стародавня мозаїка, яку, як виявилося, давно шукають в Туреччині. У відповідь на запит турки надали фотографії з місця розкопок на території стародавнього міста Едесса, звідки і була вкрадена мозаїка. Імовірно, вона прикрашала підлогу римського будинку.

Музей Далласа і турецька влада оголосили про початок співпраці, яка дозволить американцям надалі влаштовувати масштабні виставки з об'єктами з турецьких музеїв.

Останні кілька років Туреччина веде досить агресивну політику щодо зарубіжних музеїв, в колекціях яких знаходяться конфісковані і вивезені нелегально артефакти. Турецька влада відмовляються видавати їм експонати для виставок, а також погрожує заборонити працювати іноземним археологам.

Так, у 2011 році Берлінський Пергамський музей передав туркам давню скульптуру Сфінкса після того, як Анкара пригрозила не пустити до Туреччини німецьких археологів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.