Лекція В'ятровича про Василя Кука та інші заходи до 100-річчя командира УПА

В Україні вшановують пам’ять останнього командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука - він командував найбільшим боєм УПА та очолював визвольний рух до 1954 року. З цієї нагоди ІП представляє живу інтернет-трансляцію лекції історика Володимира В'ятровича.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша".

Сьогодні, 10 січня, з 18:00 до 19:30 у Львові в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович проведе публічну лекцію на тему "Останній Головний командир УПА Василь Кук. Життя як виклик".

Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

ДИВІТЬСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ЛЕКЦІЇ НАЖИВО:

Завтра, 11 січня, в рідному селищі Василя Кука Красному на Львівщині пройде ряд пам’ятних заходів. Організатором є громадськість спільно з місцевою владою.

9:00 — поминальна панахида у церкві Святого пророка Іллі;

10:30 — панахида на могилі Василя Кука, покладання вінків;

11:00 — відкриття експозиції, присвяченої В. Куку, у краєзнавчому музеї;

12:00 — урочиста академія пам’яті Василя Кука (актова зала школи № 1). Заступник директора школи Ярослав Стецишин розповість про життя Василя Кука в Красному, а історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію про Головного командира УПА.

Будуть присутні син Василя Кука Юрій, делегації Львівської міської державної адміністрації, Львівської обласної ради, ЛНУ імені І.Франка, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею "Тюрма на Лонцького", Зарваницької ініціативи.

У подарунок місцевому краєзнавчому музею буде передано міні-виставку (навчально-демонстраційний посібник) "УПА. Історія нескорених", підготовлену науковцями Центру досліджень визвольного руху. 

ДОВІДКА:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в Красному на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету.

Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року Василь Кук як командир УПА-Південь приймає один із найбільших боїв в історії УПА: під Гурбами близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД. Незважаючи на це, повстанцям удалося прорвати оточення.

Помер Василь Кук у Києві 9 вересня 2007 року. Похований у рідному селищі.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.