АНОНС: захід до 140-річниці автора гербу України

12 січня 2013 року, о 14:00 у приміщенні Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбудуться урочистості з нагоди 140-ї річниці від дня народження Василя Кричевського.

Видатний художник, автор національного герба України "Тризуб", творець нового українського стилю в архітектурі, професор Василь Кричевський стояв біля витоків Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві (нині - Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка).

Саме Кричевський ініціював обстеження колишнього помешкання І.Житницького, тимчасової оселі Тараса Шевченка 1846 р., керував реставраційними роботами, розробив художні проекти і працював над створенням експозиції першого музею Кобзаря.

Проект малого герба України, виконаний Василем Кричевським у 1918 році

В день народження Василя Кричевського у приміщенні музею зберуться вчені, дослідники, митці, щоб ушанувати його пам'ять.

Серед запрошених - онук Василя Кричевського художник-кераміст Василь Лінде–Кричевський, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.Грушевського Ігор Гирич, доктор історичних наук Сергій Білокінь, музеєзнавці Ігор Ліховий та Микола Біляшівський, керівник ансамблю "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

З нагоди ювілею Кричевського у будинку-музеї Шевченка відкривається виставка "Нарівні з добою", де можна побачити ескізи оформлення першої експозиції музею та фільму "Тарас Шевченко", виконані Кричевським, а також літературу про нього.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.