У Криму відкриється виставка марок УНР, УСРР і Української Держави

В Музеї історії Сімферополя відкриється виставка "Біля джерел української марки", на якій будуть представлені перші марки УНР, Української Держави (гетьмана Павла Скоропадського), Української Соціалістичної Радянської Республіки та незалежної України.

Захід присвячено Дню Соборності та Свободи України, повідомляє "Голос Таврії".

Всього на виставці буде представлено біля 70 експонатів (марок, блоків, частин марочних листів, конвертів) 1918-2011 рр. із колекції кримського історика Андрія Іванця.

"Марка – це штрих-код історичного часу. Вони допомагають відчути на доторк та побачити епоху, якій належать, роблять віддалені часи більш близькими та зрозумілими, - зазначив історик. - Сподіваюсь, що марки Української Народної Республіки періоду Директорії допоможуть всім бажаючим сімферопольцям ближче ознайомитися з періодом, коли було оголошено Акт Злуки про добровільне об‘єднання Наддніпрянщини та західної частини України, а відвідання виставки – цікавіше відзначити День Соборності".

На виставці можна буде побачити стандартні та коммеморативні поштові марки, марки-гроші, фіскальні марки. В експозиції представлені як старовинні українські марки, так і сучасна філателістична продукція, присвячена ним.

Відвідувачі заходу зможуть ознайомитися з першими марками всіх форм української державності ХХ ст., а також локальними кримськими марками 1918 р.

Допомогу в підготовці виставки надали голова Кримської організації Асоціації філателістів України Я.Г. Дубоссарський та колекціонер-боніст М.В. Шаповалов. 

Виставка "Біля джерел української марки" відкриється 22 січня о 12.00 в Музеї історії Сімферополя за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкінська, 17. Вона буде працювати до 6 лютого 2013 року. 

Дивіться також інші матеріали на тему "Філателія"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.