У Криму відкриється виставка марок УНР, УСРР і Української Держави

В Музеї історії Сімферополя відкриється виставка "Біля джерел української марки", на якій будуть представлені перші марки УНР, Української Держави (гетьмана Павла Скоропадського), Української Соціалістичної Радянської Республіки та незалежної України.

Захід присвячено Дню Соборності та Свободи України, повідомляє "Голос Таврії".

Всього на виставці буде представлено біля 70 експонатів (марок, блоків, частин марочних листів, конвертів) 1918-2011 рр. із колекції кримського історика Андрія Іванця.

"Марка – це штрих-код історичного часу. Вони допомагають відчути на доторк та побачити епоху, якій належать, роблять віддалені часи більш близькими та зрозумілими, - зазначив історик. - Сподіваюсь, що марки Української Народної Республіки періоду Директорії допоможуть всім бажаючим сімферопольцям ближче ознайомитися з періодом, коли було оголошено Акт Злуки про добровільне об‘єднання Наддніпрянщини та західної частини України, а відвідання виставки – цікавіше відзначити День Соборності".

На виставці можна буде побачити стандартні та коммеморативні поштові марки, марки-гроші, фіскальні марки. В експозиції представлені як старовинні українські марки, так і сучасна філателістична продукція, присвячена ним.

Відвідувачі заходу зможуть ознайомитися з першими марками всіх форм української державності ХХ ст., а також локальними кримськими марками 1918 р.

Допомогу в підготовці виставки надали голова Кримської організації Асоціації філателістів України Я.Г. Дубоссарський та колекціонер-боніст М.В. Шаповалов. 

Виставка "Біля джерел української марки" відкриється 22 січня о 12.00 в Музеї історії Сімферополя за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкінська, 17. Вона буде працювати до 6 лютого 2013 року. 

Дивіться також інші матеріали на тему "Філателія"

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.