Хасиди в США відсудили в Росії 50 тисяч доларів щодня за свій архів

Федеральний суддя в США постановив, що Росія має платити штраф у розмірі 50 тисяч доларів на день за небажання повертати рукописи і книги хасидського руху "Хабад-Любавич".

Відповідну постанову виніс суддя федерального районного суду США у Вашингтоні Ройс Ламберт, повідомляє Zman.

Ламберт раніше постановив, що манускрипти незаконно знаходяться у володінні Російської державної бібліотеки та Російського державного військового архіву.

У 2010 році цей же суддя розпорядився, щоб книги і рукописи були передані в посольство США в Москві або безпосередньо представникам організації "ХАБАД-Любавич". Росія тоді відмовилася виконати цю постанову.

МЗС Росії прокоментувало слова адвоката єврейської громади, який заявив, що для виконання рішення суду "ХАБАД" буде домагатися арешту бібліотеки Шнеєрсона на території США: "Якщо російське державне майно, не захищене дипломатичним імунітетом, буде арештовано в США, як того вимагає "ХАБАД", ми будемо змушені вжити жорстких відповідних дій".

При цьому Росія вже призупинила організацію виставок в США через побоювання арешту експонатів у відповідності з рішенням 2010 року.

"Бібліотека Шнеєрсона" - зібрання історичних документів, що належало Любавицькому рабину Йосипу Іцхаку Шнеєрсону. Частина колекції була націоналізована більшовиками в 1918 році і зрештою опинилася у фондах РДБ.

Іншу частину Шнеєрсон вивіз з Радянського Союзу, емігрувавши в 1930-і роки. 25 тисяч сторінок рукописів потрапили в руки нацистів, потім опинилися у Червоної армії і були передані в Російський державний військовий архів.

"Бібліотека Шнеєрсона" являє собою колекцію давньоєврейських книг і рукописів, зібраних рабинами єврейської організації Хабад в кінці XVIII століття на території сучасної Білорусії. Ця колекція є однією з релігійних святинь іудеїв. Зібрання Шнеєрсона нараховує близько 12 тисяч книг і 50 тисяч рідкісних документів, у тому числі 381 рукопис.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".