На барельєфі меморіалу Героям Дніпра встановили... кондиціонер

Мешканці 9-го мікрорайону Оболоні (Київ) на вул. Героїв Дніпра звернулися до народного депутата Олександра Бригинця (БЮТ) з проханням посприяти у перенесенні барельєфу з будинку №30 на стіну будинку №32-г і дали обіцянку, що доглядатимуть за меморіалом.

Причиною звернення мешканців будинку №30, 32-в та 34-а стало те, що над барельєфом встановили кондиціонер.

За словами оболонців, кондиціонер постійно заливає водою, що "знищує естетичний вигляд пам’ятника та є зневагою до полеглих героїв". До того ж меморіал закрили торгівельними кіосками.

Ситуація, яка склалась, не дає можливості належним чином увічнити пам’ять героїв, стверджують автори звернення.

Той самий барельєф

Бригинець звернувся до голови КМДА Попова з проханням або звільнити простір довкола барельєфу від кіосків і пристроїв, або перенести барельєф на сусідній будинок №32-г, мешканці якого готові доглядати за меморіалом.

Вулиця Героїв Дніпра, як і однойменна станція метро, названа на честь радянських воїнів - учасників битви за Київ і форсування Дніпра восени 1943 року.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.