На барельєфі меморіалу Героям Дніпра встановили... кондиціонер

Мешканці 9-го мікрорайону Оболоні (Київ) на вул. Героїв Дніпра звернулися до народного депутата Олександра Бригинця (БЮТ) з проханням посприяти у перенесенні барельєфу з будинку №30 на стіну будинку №32-г і дали обіцянку, що доглядатимуть за меморіалом.

Причиною звернення мешканців будинку №30, 32-в та 34-а стало те, що над барельєфом встановили кондиціонер.

За словами оболонців, кондиціонер постійно заливає водою, що "знищує естетичний вигляд пам’ятника та є зневагою до полеглих героїв". До того ж меморіал закрили торгівельними кіосками.

Ситуація, яка склалась, не дає можливості належним чином увічнити пам’ять героїв, стверджують автори звернення.

Той самий барельєф

Бригинець звернувся до голови КМДА Попова з проханням або звільнити простір довкола барельєфу від кіосків і пристроїв, або перенести барельєф на сусідній будинок №32-г, мешканці якого готові доглядати за меморіалом.

Вулиця Героїв Дніпра, як і однойменна станція метро, названа на честь радянських воїнів - учасників битви за Київ і форсування Дніпра восени 1943 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.