Реконструктор Гостиного Двору має врахувати думку громади - КМДА

Київська влада наполягає на тому, що замовник реконструкції Гостинного двору має продовжувати виконувати проект, але з урахуванням пропозицій громадськості щодо розміщення у будівлі виставкових приміщень.

Така відповідь надійшла від КМДА народному депутату Олександрові Бригинцю на його звернення щодо вжиття заходів з припинення протистояння між громадськістю та забудовниками, які намагаються реконструювати будівлю Гостиного двору на Контрактовій площі, 4.

За словами депутата, на спільній зустрічі представників КМДА, замовника реконструкції, депутатів та активістів було досягнуто домовленості, що замовник реконструкції Гостиного двору має продовжувати виконувати проект, але з урахуванням пропозицій громадськості щодо розміщення у будівлі виставкових приміщень.

"Це формулювання може означати що завгодно, - зазначив Бригинець. - Як те, що забудовник погодився віддати під виставкові зали всі приміщення Гостинного двору, так і те, що замість одного з передбачених бутіків створять дорогий антикварний магазин".

Як відомо, на попередній сесії Київрада передала земельну ділянку площею 1,02 гектара для проведення реконструкції Гостиного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Гектар землі в центрі Києва оцінили у 100 млн грн.

 

Гостиний двір — торговий комплекс на Контрактовій площі в Києві, побудований в 1809 році замість старого двору (60-ті роки XVIII в., архітектор Іван Григорович-Барський). Відбудований за першопочатковим проектом архітекторів Луїджи Руски і Вільяма Гесте у 1980-х роках.

Нагадаємо, що в квітні Київрада передала Гостиний двір для реконструкції ПАТ "Укрреставрація". Один із проектів реконструкції передбачає будівництво підземного поверху і мансарди, а також автостоянки на 300 паркомісць.

У серпні президент Віктор Янукович підписав закон, що дозволяє приватизацію пам'ятки.

З травня на території Гостиного двору триває акція протесту проти реконструкції і комерціалізації будівлі.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.